Роботодавцю на замітку

роздрукувати

Інформаційний листок

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області

 

травень 2012 року                                                            м. Чернігів                                                           № 4

Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників

            Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 р.  № 67 затверджено «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України   14 лютого 2012 року за № 226/20539), цей наказ набрав чинності з 16.03.2012 р. Дія вимог цього нормативно-правового акту з питань охорони праці поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і видів діяльності. В цьому документі визначені загальні вимоги  стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, встановлення вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць, виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з питань охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств. Кожному підприємству рекомендовано розробити комплексні заходи, механізми їх реалізації  щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам.

Наводимо деякі вимоги розділів вищезазначеного нормативно-правового акту з питань охорони праці:

 

         II. Вимоги щодо організації та забезпечення безпеки на робочих місцях

п. 2.1. На підприємстві повинні бути створені для кожного працівника здорові і безпечні умови праці. При цьому необхідно дотримуватись таких основних принципів запобігання небезпекам:

- виключення небезпек, якщо це є можливим і реальним;

- обмеження небезпек, яких уникнути неможливо;

- усунення небезпек у їх першоджерелах, виключення або максимальне обмеження впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

- забезпечення пріоритету колективних засобів захисту над індивідуальними;

- врахування людського фактора, зокрема під час вибору засобів виробництва, технології, організації праці, устаткування робочих місць тощо.

п. 2.3. Роботи підвищеної небезпеки виконуються за нарядами-допусками, оформленими в установленому порядку.

п. 2.5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання здійснюються відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

п. 2.6. У випадках, коли діяльність кількох суб’єктів господарювання здійснюється одночасно на одній території або в одній робочій зоні, має бути налагоджено співробітництво між ними, взаємне інформування, координація дій та осіб, які відповідають за невиконання вимог охорони праці, з урахуванням характеру діяльності щодо захисту від небезпек та запобігання їм відповідно до чинного законодавства.

Залучені працівники інших підприємств повинні пройти медичний огляд та інструктаж з охорони праці з урахуванням специфіки умов праці на підприємстві, що приймає залучених працівників. Таким працівникам повинні бути надані необхідні засоби індивідуального захисту.

 

III. Вимоги щодо облаштування робочих зон

п. 1.1. Конструкція і міцність будівель та споруд, призначених для розміщення робочих зон, повинні відповідати їх призначенню, зокрема забезпечувати:

- справний робочий стан устаткування і захисних пристроїв у робочих зонах, сприятливі умови для усунення виявлених несправностей, які можуть негативно вплинути на безпеку і здоров’я працівників;

- регулярне очищення робочих зон і їх устаткування, особливо в закритих робочих приміщеннях, для забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов;

- можливість регулярного контролю і перевірок здатності функціонування захисних засобів і пристроїв, призначених для запобігання небезпеці або її усунення.

Конструкція та монтаж електричного устаткування повинні відповідати вимогам протипожежної безпеки, вибухобезпеки та захисту людей від нещасних випадків внаслідок контакту з ним.

Під час вибору електричних засобів праці і захисних пристроїв, а також напруги живлення повинні враховуватись вплив зовнішніх умов і професійна кваліфікація персоналу, який матиме доступ до деталей устаткування.

п. 1.4. Облаштування всіх робочих зон повинно проводитись з урахуванням вимог Законів України «Про охорону праці»«Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Доступними для користування працівників з обмеженими фізичними можливостями повинні бути двері, переходи, сходи, душові приміщення, умивальники, туалети, якими вони користуються.

 

IV. Вимоги щодо облаштування невиробничих приміщень

п. 4.2. Приміщення для відпочинку повинні мати розміри, які відповідають максимальній змінній чисельності працівників і устатковані столами і місцями для сидіння зі спинками.

Приміщення для відпочинку повинні бути ізольовані від місць для паління.

Якщо для виробничого процесу необхідні регулярні і часті перерви, під час яких зберігається готовність до роботи, і приміщення для відпочинку відсутнє, працівникам надаються в розпорядження інші приміщення, які відповідали б вимогам санітарно-гігієнічних норм і в яких працівники могли б перебувати під час готовності до роботи, якщо це необхідно для їх безпеки і здоров’я.

п. 4.3. Працівники забезпечуються приміщеннями для переодягання, якщо для виконання роботи згідно з вимогами гігієни необхідно використовувати спецодяг.

Приміщення для переодягання повинні мати достатні розміри, обігріватись, бути легкодоступними і устаткованими сидіннями і підлоговими килимками.

Шафи для зберігання одягу кожного окремого працівника під час його роботи повинні замикатися на ключ.

Шафи для спецодягу повинні бути відокремлені від шаф для особистого одягу, якщо цього вимагають обставини (наприклад, наявність шкідливих речовин, вологість, бруд).

Для чоловіків і жінок повинні бути надані окремі приміщення для переодягання або роздільне використання цих приміщень.

Якщо немає необхідності у спеціальних приміщеннях для переодягання, кожному працівникові повинно бути надане окреме місце для зберігання особистого одягу під замком.

 

V. Вибір безпечних засобів праці

п. 1.3. Система керування кожним засобом праці повинна забезпечувати надійне вимикання всього засобу праці.

Кожне робоче місце повинно бути обладнане системою керування, яка забезпечувала б залежно від рівня небезпеки зупинку дії всього засобу праці або тільки його певної частини з тим, щоб привести його у безпечний стан.

Наказ оператора про зупинку дії засобу праці повинен бути вищого рівня, ніж наказ про приведення його в дію. Одночасно з припиненням дії засобу праці або його небезпечної частини енергопостачання приводів повинно бути перервано.

п. 1.8. Якщо існує небезпека нещасного випадку через механічний контакт працівника з рухомими деталями засобу праці, цей засіб повинен бути оснащений додатковими захисними пристроями, які обмежували б доступ до небезпечної зони або зупиняли б рухомі деталі у разі наближення людини до небезпечної зони.

п. 3.2. Машини для підіймання вантажів повинні мати чітке позначення їх допустимої вантажопідйомності, термінів випробувань, прізвища осіб, відповідальних за їх технічний стан і, за необхідності, на щитку (табличці) - дані про допустиму вантажопідйомність для різних положень машини. Ці машини повинні бути оснащені пристроями безпеки для обмеження руху та ваги вантажів.

 

VІ. Вимоги безпечного проведення робіт із застосуванням засобів праці

п. 1.1. Засоби праці, які надаються у розпорядження працівників, а також у разі залучення до робіт учнів і студентів, повинні відповідати своєму призначенню для певного виду робіт і бути належним чином налагоджені з метою гарантування безпеки і захисту здоров’я працівників.

Під час вибору засобів праці, які мають бути застосовані, слід враховувати вимоги технічної документації, умови і специфіку робіт, а також наявні на робочих місцях фактори, що загрожують безпеці і здоров’ю працівників підприємства, і/або додаткові небезпечні фактори, пов’язані із застосуванням засобів праці.

Якщо немає можливості в повному обсязі забезпечити належну безпеку і захист здоров’я працівників під час застосування засобів праці, необхідно вжити відповідних заходів з тим, щоб максимально зменшити небезпеку.

п. 1.6. Якщо застосування засобу праці пов’язане з можливістю виникнення підвищеної загрози для безпеки або здоров’я працівників, мають бути вжиті необхідні заходи з тим, щоб:

даний засіб праці застосовувався тільки особами, за якими він закріплений;

ремонт, реконструкція, підтримання в робочому стані і контроль проводились тільки тими працівниками, в обов’язки яких це входить.

п. 1.7. Працівникам має бути надана інформація, а за необхідності проводиться інструктаж щодо користування засобами праці, які застосовуються ними під час роботи.

Інформація і інструктаж щодо користування повинні містити як мінімум такі відомості щодо безпеки і захисту здоров’я:

- умови користування засобом праці;

- вірогідні поломки та порушення функціонування;

- висновки, зроблені на підставі накопиченого досвіду застосування засобу праці;

- першочергові дії у разі виникнення небезпеки.

При цьому мають бути враховані небезпеки, які створює засіб праці у своїй робочій зоні, а також такі особливості його конструкції, які здатні створити небезпеку навіть у випадку, коли цей засіб не використовується.

п. 4.1. Для виконання робіт на висоті необхідно вибирати такі засоби праці, які здатні максимально забезпечити безпеку працівників протягом тривалого часу. Перевагу слід віддавати засобам колективного захисту перед засобами індивідуального захисту.

п. 4.4. Облаштування робочого місця і вибір засобів праці необхідно виконувати, виходячи з оцінки ризику, масштабів і тривалості робіт, а також вимог ергономіки.

 

Шановні страхувальники! Створюйте належні умови праці у відповідності до вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Всі травми на виробництві – наслідок порушення вимог нормативно-правових актів, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, а також особистої безпеки працівників.

 




 

 

Інформаційний листок

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області

 

травень 2011 року                                                         м.  Чернігів                                                                  № 5

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ. ДЕВІЗ 2011 РОКУ – «СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ: ШЛЯХ ДО ПОСТІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ»

 

Організаційний комітет з підготовки та проведення у 2011 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні звернувся до всіх керівників і працівників підприємств, установ, організацій різних форм власності (далі – підприємства), центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілкових організацій, об’єднань роботодавців із закликом забезпечити виконання вимог Закону України «Про охорону праці» щодо необхідності впровадження системи управління охороною праці та ефективної її функціонування на підприємствах. Дотримання роботодавцями законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки стане запорукою збереження найціннішого – людського життя, що дасть змогу дітям рости у повноцінних сім’ях і бути щасливими.

Девіз 2011 року – «Система управління охороною праці: шлях до постійного вдосконалення». Система управління охороною праці – це сукупність методів та засобів, які сприяють запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві на основі заходів, спрямованих на виконання вимог законодавчих та нормативно – правових актів з охорони праці.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» ро­ботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (далі - СУОП). Щоб ця система діяла, необхідно на підприємстві запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питан­ня, пов'язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам'ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом і спря­мована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищен­ня продуктивності праці та значне покращання якості продукції. Враховуючи те, що Закон України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 100 осіб, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання всіх вимог вищезазначеної статті.

Зразок положення про СУОП підприємства в електронному вигляді та консультації щодо її ефективного функціонування можна безкоштовно отримати в кожному робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області.

 

Орієнтовний перелік документації для підприємств усіх форм власності,

необхідної для дотримання законодавства і нормативних актів з охорони праці

 

1. Перелік осіб: керівника, його заступ­ників, відповідних головних спеціалістів, посадових осіб (які безпосередньо пов’язані з організацією безпечного ведення робіт), членів постійно діючої комісії з пе­ревірки знань з питань охорони праці на підприємстві, працівників служб охорони праці та інших відповідних посадових осіб, які пройшли навчання з питань охорони праці  у галузевих навчальних центрах або навчальних закладах та установах, які в установленому порядку мають право проводити відповідне навчання.

Підстава: стаття 18 Закону України «Про охорону праці».

2.  Дозвіл  Держгірпромнагляду на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов’язана з виконанням робіт та експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Підстава: стаття 21 Закону України «Про охорону праці».

3.  Наказ «Про створення служби охоро­ни праці, призначення посадових осіб, які виконують функції служби охорони праці на підприємстві та відповідальних посадових осіб по підрозділам підприємства за стан охорони праці, безпечне ведення робіт та технологічного процесу, справний стан обладнання, тощо». Наявність «Положення про службу охорони праці підприємства».

Підстава: стаття 15 Закону України «Про охорону праці».

 4.  Положення «Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»  і дотримання вимог, а саме:

• Перелік робіт з підвищеною небезпекою, які виконуються на підприємстві.

• Перелік робіт, де є потреба у професійному відборі.

•  Навчальні плани та програми спеціального нав­чання з питань охорони праці, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників, що затверджуються наказом.

• Наказ про створення постійно діючої ко­місії з перевірки знань з питань охорони праці (не менше 3 чол., які мають відповідні посвідчення).

•  Програма вступного інструктажу з питань охорони праці.

•  Перелік питань первинного інструктажу з пи­тань охорони праці.

• Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. Журнал реєстрації інструктажів з питань охоро­ни праці на робочому місці.

• План-графік проведення працівникам навчання і пе­ревірки знань з питань охорони праці, з яким ма­ють бути ознайомлені працівники.

•  Комплект матеріалів щодо проведення та результатів перевірки знань працівників з питань охорони праці з робіт, визначених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, а також там, де є потреба у професійному доборі, для проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань (накази, переліки питань, тематичні плани, програми, екзаменаційні білети, протоколи, посвідчення, тощо).

• Перелік посад і професій працівників, яким необхідно до початку самостійної роботи пройти стажування, дублювання.

• Програми стажування (дублювання) для конкретної про­фесії.

•  Наказ про проведення стажування (дублювання). Наказ (розпорядження) про допуск до самостійної роботи після закінчення стажування (дублювання).

• Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу з питань охорони праці, стажування (дублювання), за­тверджений роботодавцем.

Підстава: стаття 18 Закону України «Про охорону праці»,  «Типове положення про прядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

5. Інструкції з охорони праці для усіх професій (видів робіт). Відповідність їх до вимог «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» (ДНАОП 0.00-4.15-98).

• Затверджений перелік необхідних на підприємстві інструкцій з охорони праці, який складається службою охорони праці за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів.

•   Накази роботодавця про затвердження ін­струкцій з охорони праці.

•  Журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві.

•  Журнал обліку видачі інструкцій з охоро­ни праці на підприємстві.

•  Наявність вивішених на кожному робочому місці або виданих на руки працівнику під розпис інструкцій з охорони праці.

•  Наявність у керівника кожного структурного підрозділу (служби) підприємства комплекту  інструкцій з охорони праці, необхідних у даному підрозділі (службі) для працівників усіх професій і видів робіт, а також затверджений перелік інструкцій з охорони праці, які діють у межах підприємства. 

•  Наявність повного комплекту інструкцій з охорони праці, який зберігається у певному доступному для працівників місці з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними працівників.

• Перегляд інструкцій з охорони праці в терміни, передбачені діючим законодавством, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою – не рідше одного разу на 3 роки.

Підстава: стаття 13  Закону України «Про охорону праці»,  ДНАОП 0.00-4.15-98.

6. Посадові інструкції (у разі необхідності розробляються робочі інструкції для технічних службовців і робітників) і їх відповідність «Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників», затверджених наказом Міністерства праці і соціальної політики Ук­раїни від 29.12.2004 р. №336.

Підстава: стаття 13  Закону України «Про охорону праці».

7. Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке розробляється на основі «Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2007 р. за № 316/13583 (у разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці). Протокол загальних зборів трудового колективу про затвердження Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці і обрання уповноваженого найманими працівниками особи з питань охоро­ни праці.

Підстава: стаття 42 Закони України «Про охорону праці».

 

8.  Правила внутрішнього трудового розпо­рядку.

Підстава: стаття 142 Кодексу законів про працю України.

9.  Атестація робочих місць за умовами праці згідно з постановою КМУ від 01.08.92 р.  № 442.

Надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.

Підстава: статті 7 та 13  Закону Ук­раїни «Про охорону праці».

10.  Розділ «Охорона праці» колективного договору (угоди).

Підстава: стаття 2 Закони України «Про ко­лективні договори і угоди»; стаття 20 Закону Ук­раїни «Про охорону праці», розділ ІІ Кодексу законів про працю України.

11. Дотримання вимог «Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.1998 р. за № 424/2864).

•  Служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд. Наявність технічної документації. Паспортизація цехів, будівель, дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів.  Наказ про склад комісії із загального огляду будинків і спо­руд. Графіки, акти обстежень конструктивних елементів будівель і споруд та заходи, спрямовані на їх безпечну експлуатацію.

Підстава: стаття 13 Закону України «Про охорону праці».

12. Дотримання вимог «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям і іншими засобами індиві­дуального захисту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 р. за № 446/15137.

•  Наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікату відповідності  чи свідоцтва про визначення відповідності ЗІЗ державним стандартам України.

•  Наявність інструкцій з експлуатації ЗІЗ.

•  Контроль за обліком та видачею ЗІЗ у встановлені строки.

•  Наявність особистих карток обліку видачі ЗІЗ працівникам за встановленою формою.

•  Контроль за обліком та видачею ЗІЗ у встановлені строки.

•  Контроль з боку роботодавця за використанням працівниками ЗІЗ.

•  Періодичне випробування та перевірка придатності ЗІЗ.

•  Забезпечення з боку роботодавця належного догляду за ЗІЗ.

Підстава: стаття 8 Закону України «Про охо­рону праці»; стаття 163 Кодексу законів про працю України.

13. Дотримання вимог «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 р. за № 846/14113 та «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 р. за          № 435/4656 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я від 11.01.2010 р. № 1/1).

• Акт визначення категорій працівників, які під­лягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

• Поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам (один екземпляр списку надсилається до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області).

•  Договір з лікувально – профілактичним закладом про проходження медичних оглядів працівникам.

•  Наявність Картки працівника, заключного акту за результатами періодичного медичного огляду працівників.

•  Виконання рекомендованих оздоровчо-профілактичних заходів.

•  Працевлаштування працівників згідно з результатами медичних оглядів.

• Під час укладання трудового договору (контракту) інформування працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

• Перелік професій і посад працівників, які повинні проходити профілактичний наркологічний та обов’язкові попередній та періодичні психіатричні огляди.

•  Проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів.

Підстава: статті 5 та 17 Закону України «Про охорону праці»,  стаття 169 Кодексу законів про працю України. По­станова КМУ № 1465 від 27.09.2000 р. «Про затвердження порядку проведення  обов'яз­кових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служб), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих», По­станова КМУ № 1238  від 06.11.1997 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 859 від 26.06.2007 р.) «Про обов’язковий профілактичний наркотичний огляд і порядок його проведення».

14. Дотримання вимог «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 р. за № v0846295-10.

15. Дотримання вимог «Правил пожежної безпеки в Україні», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № 1410/10009.

• Дозвіл органів державного пожежного нагляду на початок новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих та інших об’єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень.

• Призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

• Дотримання вимог «Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 р. за № 1148/8469.

• Проведення навчання та протипожежних інструктажів, журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки, наявність загальнооб’єктової інструкції про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій, тощо).

• Наявність технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників, тощо).

• Комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і технік, позитивного досвіду.

Підстава: стаття 2 Закону України «Про пожежну безпеку».

16. Впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці.

Підстава: стаття 13 Закону України «Про охорону праці».

17. Дотримання вимог «Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.04.2010 р. за № 293/1758.

18. Дотримання вимог  «Положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об’єднань, установ і організацій», затвердженого Постановою КМУ від 05.04.94 р. №227.

19.  Виконання галузевих «Правил техніки безпеки і промислової санітарії».

20.  Дотримання вимог «Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на виробництві», за­твердженого Постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112.

21.  Наявність необхідних нормативно – правових актів з охо­рони праці.

Підстава: статті 13 та 27 Закону України «Про охорону праці».

22.   Дотримання вимог «Порядку декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки».

Підстава: Постанова КМУ від 11.07.2002 р. № 956.

23.  Дотримання вимог «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1999 р. за № 424/3717.

24. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Підстава: стаття 19  Закону України «Про охорону праці».

25.  Наявність затвердженого на загальних зборах трудового колективу Порядку відсторонення від роботи працівника за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Підстава: стаття 46 Кодексу законів про працю України, пункт 18 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на виробництві.

26. Перелік необхідних документів щодо виконання вимог  Правил безпечної експлуатації електроустано­вок споживачів; Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів; Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском; Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів; Правил безпеки систем газопостачання України; Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів; Правил охорони праці в деревообробній промисловості; Правил охорони праці під час робіт на висоті; Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві; Правил будові і безпечної експлуатації ліфтів; Правил охорони праці на автомобільному транспорті; Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

 

Шановні роботодавці, пам’ятайте!

Всі травми на виробництві – наслідок порушення вимог нормативно-правових актів, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, а також особистої безпеки працівників!

 

 




 

 

Інформаційний листок

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області

 

вересень 2011 року                                     м.  Чернігів                                                   № 9

 

 

НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ

ПЕРЕД ДОПУСКОМ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до вимог пункту 3.1. «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань  охорони праці» (далі – Положення), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511 (із змінами, внесеними наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.11.2007 р. № 273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2007 р. за № 1334/14601) НПАОП 0.00-4.12.05, всі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання на підприємстві (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, бюджетна установа, суб’єкт господарської діяльності, незалежно від форми власності та виду діяльності) за рахунок роботодавця проходять інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.   

Працівники, участь яких у виробничому процесі не пов’язана з роботами підвищеної небезпеки, а при працевлаштуванні – з професійним добором, але відповідно до функціональних обов’язків робота яких пов’язана з обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструменту, збереженням або переробкою сировини тощо, проходять на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, види і періодичність проведення яких передбачені в розділі 6 Положення. Після завершення будь-якого виду інструктажу особа, що проводила інструктаж, зобов’язана перевірити засвоєння працівниками викладеної програми певного виду інструктажу. Необхідно пам’ятати, що позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці:

-          при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці (інструкцій з охорони праці), які діють на підприємстві, а також при внесенні змін та доповнень до них;

-          при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

-          при порушенні працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці (інструкцій з охорони праці), що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

-          при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти – понад 60 днів.

         Працівники, які приймаються на роботи, що вказані в Переліку робіт з підвищеною небезпекою (затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 232/10512) або таких, де є потреба в професійному відборі, проходять на початок самостійної роботи спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог розділу 4 Положення що стосується конкретних робіт, які вони будуть виконувати.

«Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці» (п.3.17. Положення). Не слід проводити формально навчання з питань охорони праці працівників на підприємстві.

Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб’єктом господарської діяльності, який отримав в установленому порядку відповідний дозвіл. У разі, якщо працівник одночасно з виконанням своєї основної роботи виконує деякі види спеціальних або інших робіт з підвищеною небезпекою, то в цьому випадку він повинен пройти одноразове додаткове спеціальне навчання з питань охорони праці щодо виконання конкретної роботи, якщо таке навчання не входило в програму навчання за фахом.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи відповідно до вимог розділу 7 Положення повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2 – 15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Стажування або дублювання проводиться, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Керівництво підприємств має право своїм наказом звільнити від проходження стажування працівника, який має стаж роботи по відповідній професії не менше 3 років, або переводиться з одного робочого місця на інше, де характер його роботи і тип устаткування, на якому він працює, не змінюється.

Стажування проводиться з метою оволодіння навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах; закріплення знань щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці; засвоєння в конкретних умовах технологічних процесів, обладнання та методів безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці. Допуск до стажування (дублювання) оформляється наказом по підприємству. У наказі визначається тривалість стажування та вказується прізвище працівника, відповідального за стажування (дублювання).

Спеціальне навчання по пожежній безпеці

Попереднє спеціальне навчання проводиться одноразово перед допуском до самостійної роботи працівників, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою (розділ 3 «Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України», затверджено наказом МНС України 29.09.2003 р. № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 р. за № 114/8469):

-          електрогазозварники;

-          особи, які мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А,Б і В (відповідно до ОНТП 24-86);

-          особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні апаратах, де перебувають в обліку легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та одним з них;

-          працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;

-          електрики, які працюють з електроустановкам у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;

-           інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі.

Допуск до самостійної роботи

Допуск до самостійної роботи працівника оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу), який  після закінчення стажування (дублювання),  проходження протиаварійних і протипожежних тренувань успішно пройшов перевірку знань з  питань охорони праці. Запис про проходження стажування й дублювання робиться в журналі інструктажу. Працівники, які не потребують проходження стажування (дублювання), допускаються до самостійної роботи після інструктажу та перевірки знань.

 

Шановні страхувальник! Створюйте належні умови праці у відповідності до вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Всі травми на виробництві – наслідок порушення вимог нормативно-правових актів, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, а також особистої безпеки працівників.





 

 

Інформаційний листок

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області

 

березень  2012 року                                                                м.  Чернігів                                                            № 3

 

Настання нещасного випадку на виробництві слід розглядати як сигнал, що свідчить, про незадовільний стан профілактичної роботи із запобігання травматизму. У проблемі виробничого травматизму перше місце посідає організаційна складова процесу виробництва. Проведений аналіз причин настання нещасних випадків на виробництві та стану охорони праці на підприємствах Чернігівської області показує, що біля 76% зареєстрованих страхових випадків у 2011 році трапились з організаційних причин.

Згідно з договором з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці на підставі досліджень розроблено нижчезазначені рекомендації.

 

Рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами

 

1. Загальні положення

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів зобов'язаний роботодавець.

Роботодавець повинен бути зацікавленим у високому рівні промислової безпеки, оскільки його зниження негативно позначається на економічних показниках підприємства.

Під час вивчення матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками на виробництві за 2005-2011 роки встановлено, що нещасні випадки на виробництві відбуваються в основному (до 70%) через організаційні фактори.

За результатами вивчення основних тенденцій змін стану виробничого травматизму за 2005-2011 роки та матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві та з метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, спричинених організаційними факторами, створення на робочому місці, в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці розроблено зазначені рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами, та спеціальні (залежно від специфіки виробництва або виконання окремих видів робіт на підприємствах, територіального розташування об'єктів, галузевого спрямування та інших чинників).

1.1. Рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами (далі - Рекомендації), можуть використовуватись роботодавцями як один із інструментів забезпечення функціонування системи управління охороною праці, передбаченої статтею 13 Закону України «Про охорону праці», а саме: для здійснення профілактичних заходів та усунення причин, що призводять до нещасних випадків.

1.2.  В Рекомендаціях пропонується перелік профілактичних заходів, розроблених на підставі аналізу статистичних даних за 2005-2011 роки, даних оперативного аналізу, матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками, спричинених організаційними факторами, для впровадження на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, видів діяльності, господарювання (далі - підприємства).

 

2. Основні завдання та напрями профілактики травматизму

2.1.   Основним завданням рекомендацій з профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами, є інформаційна та методична підтримка при розробці роботодавцями заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, зниження рівня травматизму, притаманних конкретному виробництву, а також поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці.

2.2.   Для створення безпечних та здорових умов праці роботодавець повинен відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» забезпечити функціонування на підприємстві системи управління охороною праці та очолити роботу з управління охороною праці.

2.3.   Для створення системи управління праці роботодавець повинен визначити політику та мету з охорони праці для кожного структурного підрозділу, кожного рівня управління охороною праці, яка має бути спрямована на:

- досягнення послідовного поліпшення умов та стану охорони праці на основі досягнень у галузі науки і техніки та використання світового досвіду;

- зниження рівня травматизму на виробництві, в тому числі зі смертельними наслідками;

- недопущення випадків професійних захворювань;

- підвищення результативності діяльності з охорони праці.

2.4. Для реалізації поставленої мети має бути розроблений комплексний план підприємства щодо покращення стану охорони праці, який повинен відповідати вимогам національних законів та нормативно-правовим актам з охорони праці і використовуватись на різних рівнях системи управління.

2.5. Планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками вихідного аналізу стану охорони праці, виробничого травматизму на підприємстві і в його структурних підрозділах.

2.6. В процесі вихідного аналізу визначається:

- перелік національних законів та нормативно-правових актів, правил, що містять вимоги з охорони праці і мають бути реалізовані наданому підприємстві;

- достатність заходів захисту, що діють на підприємстві або заплановані для усунення, запобігання та зниження небезпеки та ризиків;

- небезпеки та ризики, для чого необхідно провести:

- ідентифікацію шкідливих та небезпечних факторів;

- аналіз стану робочих дільниць, процесів, установок, машин, обладнання, операційних процедур, включаючи їх адаптацію до людських можливостей;

- аналіз систем контролю за станом умов та безпеки праці на підприємстві.

2.7.   За результатами вихідного аналізу розробляється програма поліпшення умов та охорони праці на підприємстві, яка має містити:

-    кількісну оцінку мети підприємства з охорони праці;

-  критерії порівняння для підтвердження досягнення мети:

- підготовку плану удосконалення діяльності підприємства у сфері охорони праці.

2.8.   Для досягнення кожної мети щодо усунення виявлених на підприємстві недоліків визначаються:

- потреби в новій техніці, інженерно-технічних засобах виробництва для ефективного управління виробничими ризиками, в засобах індивідуального та колективного захисту працівників, санітарно-оздоровчих заходах;

- перспективні вимоги до технічних засобів контролю виробничою середовища та автоматизованих інформаційних систем охорони праці і відповідного їх програмного забезпечення, що містять оцінку можливостей перевищення сучасного технічного рівня, для своєчасної реалізації;

- система безперервного навчання та інформування працюючих про рівень відповідності робочих місць встановленим вимогам умов та стану охорони праці;

- відповідальність керівництва та розподіл відповідальності для досягнення мети і завдань, нормативних показників умов та стану охорони праці для кожного підрозділу і рівня управління на підприємстві;

- засоби та строки, в які повинно бути досягнуто мету та вирішено завдання програми.

2.9. Щоквартально роботодавцем проводиться аналіз ефективності впроваджених заходів та вносяться необхідні зміни у сфері охорони праці на підприємстві та, у разі необхідності, проводяться запобіжні і коригувальні дії.

2.10. Розробка запобіжних і коригувальних заходів проводиться в такій послідовності:

- визначаються та аналізуються першопричини будь-якого недодержання правил з охорони праці і заходів системи управління охороною праці;

- розробляються заходи щодо мінімізації небезпек та ризиків технічними заходами шляхом впровадження сучасних технологій, проектування безпечних виробничих систем, використання засобів колективного захисту працівників;

- впроваджуються прогресивні заходи щодо усунення небезпек та ризиків виникнення професійних захворювань і нещасних випадків на підприємстві;

- за необхідності впроваджуються адміністративні заходи управління шляхом скорочення кількості працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, або обмеження сумарного часу контакту працівників зі шкідливими виробничими факторами;

- забезпечення сучасними засобами індивідуального захисту відповідно до затвердженого переліку професій.

 

3. Основні заходи з профілактики травматизму, спричиненого організаційними факторами

3.1.   Роботодавець повинен забезпечити суворе додержання працівниками вимог виробничої та трудової дисципліни, за необхідності використовувати заходи матеріального та адміністративного впливу до порушників трудової та виробничої дисципліни.

3.2.   Постійно проводити навчання з питань охорони праці. Для цього на підприємствах з чисельністю 100 і більше працівників, а також на підприємствах, специфіка виробництва яких вимагає проведення з персоналом великого обсягу робіт з питань охорони та безпеки праці, рекомендується створення кабінету промислової безпеки та охорони праці. На невеликих підприємствах та в структурних підрозділах підприємства може бути створено куточок охорони праці та промислової безпеки.

Основними завданнями навчання з питань промислової безпеки та охорони праці є пропаганда безпечних умов праці, інформування працівників про їхні права і обов'язки в галузі охорони праці, поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці на конкретних робочих місцях, профілактика аварій, виробничого травматизму і професійних захворювань та інформування про прийняті нормативно-правові акти з охорони праці та засоби колективного та індивідуального захисту, порядок їх використання і надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків.

3.3.   Роботодавець повинен:

- забезпечити підвищення кваліфікації всіх працівників, необхідної для виконання своїх службових обов'язків та вимог безпеки;

- забезпечити професійний добір, заходи з навчання з питань охорони праці, спеціальне професійне навчання та систему інструктажів відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці;

- визначити коло працівників, які виконують важкі роботи, роботи зі шкідливими чи  небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба в професійному доборі.

3.4. Роботодавець повинен забезпечувати проведення ознайомлення всіх працівників з обставинами та причинами нещасного випадку на виробництві у разі його виникнення, та вживати заходів для запобігання повторенню аналогічних та інших випадків, усувати організаційні фактори у виникненні травматизму на робочих місцях, впроваджувати у виробництво передові методи профілактики травматизму.

3.5. Роботодавець повинен забезпечити працюючих засобами індивідуального і колективного захисту та контролювати їх використання працюючими.

3.6. З метою створення ефективної системи економічного впливу на стан охорони праці, тісно пов'язану з ринковим механізмом господарювання, запровадити на підприємствах систему морального та матеріального заохочення працівників. Така система повинна посилювати відповідальність роботодавця за стан умов та безпеки праці як перед державою, так і перед кожним працівником.

3.7. На кожному підприємстві роботодавець повинен підвищити вимоги щодо додержання вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, вимоги безпеки під час експлуатації транспортних засобів як працівниками, так і керівниками та спеціалістами, відповідальними за виконання робіт на цьому обладнанні.

3.8. Роботодавець повинен забезпечити дотримання працівниками послідовності технологічних операцій, необхідних для виконання певного виду робіт, тобто дотримання технологічних процесів.

 

Шановні страхувальники! Створюйте належні умови праці у відповідності до вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Всі травми на виробництві – наслідок порушення вимог нормативно-правових актів, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, а також особистої безпеки працівників.

<<Повернутися назад